Зміцнення організаційної сили в умовах дедалі більш розділеного світу

Навігація в нову еру глобальної ділової нестабільності

Міжнародні компанії стикаються з періодом підвищеної нестабільності, що характеризується торговими суперечками, еволюцією геополітичних відносин та зростаючими вимогами до реорганізації ланцюгів постачання. Попередню епоху безперешкодної глобалізації замінила фрагментована картина, де тарифи, санкції та експортний контроль можуть порушити бізнес-операції без попередження. Триваюча геополітична непередбачуваність — від регіональних напружень до стратегічного розриву між основними економіками — змушує організації переосмислювати підходи до постачання, виробництва та виходу на ринки. Ланцюги постачання, які раніше оптимізувалися для максимальної ефективності, тепер потребують надійного захисту від політичних, регуляторних та раптових операційних ризиків. Ця трансформація є фундаментальною та тривалою.

Стійкість стає новою конкурентною перевагою

У той час як світові лідери збираються в Давосі, керівники стикаються з реальністю: саме стійкість, а не лише ефективність, визначатиме майбутній успіх в умовах цього роздробленого економічного середовища.

Геополітика та економічне зростання: тепер нероздільні

З відкриттям Всесвітнього економічного форуму 19 січня 2026 року, посил для транснаціональних бізнесів є очевидним: традиційних стратегій вже недостатньо. Геополітичні сили та торговельна політика нині глибоко переплетені, і санкції, тарифи та експортний контроль впливають на доступ до ринків так само сильно, як і споживчі вподобання. У такому кліматі управління ризиками стало пріоритетом ради директорів, а не лише операційною задачею.

Тема цьогорічного WEF — «Дух діалогу» — зосереджує увагу на п’яти пріоритетах: сприяння співпраці у розділеному світі, стимулювання зростання, інвестування в таланти, відповідальне впровадження інновацій та побудова добробуту в межах екологічних обмежень. Ці теми відображають поточну бізнес-реальність, коли торгівля, регулювання, технології та кліматичні питання злилися в єдину стратегічну структуру.

Торгівля роздрібнюється, але гонитва за зростанням посилюється

Головне питання в Давосі-2026 — як досягти зростання в умовах фрагментації та змін глобальних правил.

Останні дані підкреслюють цю подвійну реальність. Прогноз WTO на 2025 рік сигналізує про волатильність — зростаючі тарифи та політична невизначеність затьмарюють перспективи, коливаючись від незначного падіння світової торгівлі до лише помірного відновлення.

Водночас, за даними UNCTAD, обсяги світової торгівлі досягли рекордних $35 трлн у 2025 році, що зумовлено Східною Азією та маршрутами Південь-Південь. Ми спостерігаємо не крах глобалізації, а її трансформацію. Торгівля пристосовується, рухаючись у бік регіональних кластерів і партнерств на основі політичної співзвучності.

Останні дослідження McKinsey свідчать, що торгівля все більше ґрунтується на географічній близькості та довірі. Торгові потоки США зміщуються в бік Мексики та В’єтнаму, Європа дистанціюється від Росії, а країни, як-от члени ASEAN, Індія та Бразилія, формують нові міжблокові зв’язки. Ці тенденції свідчать, що зростання все ще можливе, але вже через нові канали й за новими правилами, де стійкість і стратегічна відповідність стають не менш важливими, ніж ефективність.

Санкції і тарифи: єдина регуляторна площина

Ради директорів більше не можуть розглядати санкції, експортний контроль, тарифи та торговий захист як окремі виклики. Регулятори співпрацюють тісніше, ніж будь-коли, розмиваючи межі між дотриманням торгових вимог та управлінням геополітичними ризиками. Це створює складне середовище, в якому компанії змушені орієнтуватися в умовах накладених обмежень.

У 2025–26 роках США та ЄС посилюють контроль над передовими технологіями, Китай підсилює контроль над стратегічними ресурсами, з’являються нові правила щодо вхідних і вихідних інвестицій. Продовжуються тиски, пов’язані з Росією, Іраном і Китаєм. Тарифи перетворилися з другорядного фактору на основну рушійну силу, що формує торгівлю, змушуючи компанії прискорювати постачання або перенаправляти ланцюги постачання, як це було на початку 2025 року, коли фірми поспішали імпортувати товари перед очікуваним підвищенням тарифів. Коригування тарифів може спричинити нові санкційні ризики, і навпаки. Результат — це середовище високих регуляторних ставок, де проактивний моніторинг і стратегічне планування є необхідними для підтримки конкурентоспроможності й уникнення дорогих збоїв.

Стійкість ланцюгів постачання: стратегічна необхідність

Дивлячись у 2026 рік, стійкість ланцюгів постачання перейде від захисної тактики до ключового драйвера зростання. У світі, де перебої стали структурною реальністю, стійкість забезпечує гнучкість, доступ до ринку та довіру інвесторів. Експерти галузі відзначають три конвергуючі тиски: геополітичне втручання, регуляторну складність — включаючи глобальні вимоги щодо прав людини та належної обачності — та кліматичні шоки. Разом ці чинники роблять стійкість критичною відмінністю. Компанії, що інвестують у адаптивні, сумісні та прозорі ланцюги постачання, не лише зменшують ризики, а й отримують сталі поліпшення результатів.

Сучасний посібник для стійкості під керівництвом CEO

Багато організацій ще не готові до поєднаних юридичних, операційних та геополітичних ризиків, з якими стикаються. Провідні компанії приймають прагматичний підхід на рівні ради директорів, що включає:

• Формування міжфункціональних команд: Успіх починається зі збирання команд, пристосованих до світу, де традиційні «сайло» застаріли. Стійкість вимагає співпраці між функціями. Юридичні експерти повинні розуміти геополітичні ризики, фахівці з комплаєнсу — мати експертизу в санкціях, фахівці з закупівель — знати експортний контроль і ESG-аспекти, а всі команди мають бути готові до кіберзагроз. Старше керівництво повинно контролювати ці зусилля.
• Впровадження культури безперервності: Стійкість базується на адаптивності та культурі операційної безперервності. У середовищі, де глобальні потрясіння й зміни політики можуть порушити ланцюги постачання, цифрові системи та стабільність персоналу, організації, що надають пріоритет безперервності, вирізняються. Це включає стратегічне планування затримок, ретельну оцінку ризиків та підтримання гнучкості для швидкого реагування на зміну обставин — чи то через волатильність ринку, геополітичні події чи несподівані виклики. Для лідерів ринку безперервність є проактивною, забезпечуючи стабільність, відповідність і довіру, перетворюючи непередбачуваність на керований констант.
• Впровадження динамічних комплаєнс-програм: Потужна внутрішня програма комплаєнсу повинна бути живою системою, що розвивається разом із геополітичними й регуляторними змінами. Це вимагає постійного моніторингу санкцій, експортного контролю та торгових обмежень, а також чіткої комунікації між юридичними, закупівельними та операційними командами. Ефективний комплаєнс передбачає ризики через сценарне планування, системи раннього попередження та регулярні міжфункціональні оновлення, вбудовуючи стійкість у ключові бізнес-рішення.
• Пріоритезація документації: Ретельна документація є критичною для підзвітності. CEO повинні розглядати документацію як стратегічний актив, що підтверджує старанність перед регуляторами й служить важливим захистом під час аудитів чи розслідувань.

У світі, позначеному фрагментацією та невизначеністю, дисциплінована підготовка є найсильнішим захистом і найефективнішою стратегією для досягнення успіху.